Дочекалися падаючої зірки

Метеорний потік Персеїди спостерігається щороку приблизно з 17 липня по 24 серпня, а максимальна активність десь вночі з 12 на 13 серпня. Раніше мені вже доводилося спостерігати за метеорами приблизно в ці дати, і користуючись вільним часом у відпустці мені дуже хотілося повторити цей досвід. Просто посидіти просто неба і поспостерігати за “падаючими зірками”. Ну або метеорами, суть зрозуміла.

Учора ми з дружиною вирішили дочекатися пізнього вечора, коли стане максимально темно, і виїхати кудись на околицю міста, щоб спробувати подивитися на це явище. Головна проблема була в тому, що в прибережній частині Ізраїлю дуже висока вологість, через яку вночі зорі видно дуже погано. Також сильне міське освітлення додатково підсвічує небо, тому більшість зірок погано видно. Багато ізраїльтян для таких спостережень виїжджають у пустелю, подалі від міст і прибережної лінії. Там повітря набагато сухіше, практично немає штучного нічного освітлення, і зорі на небі видно добре. Ми виїхали вчора близько півночі.

Є одне місце на околиці нашого міста, де закінчується промзона, хоча окремі промислові підприємства там ще зустрічаються. Місцевість не дуже комфортна: ґрунтова дорога, поруч військовий завод зі спостережними вежами і високим парканом обтягнутим колючим дротом, а якщо проїхати трохи далі то починається невеликий парк, який тягнеться вздовж річки (або струмка) Нааман. Біля входу в парк знаходиться сторожка з охороною, а поруч ферма, яка займається розведенням риби.

Ми обрали точку для спостереження десь між цими об’єктами, щоб не привертати нічиєї уваги, особливо служби безпеки військового заводу. Коли приїхали, там було “помірно” темно, але далеко до ідеалу. Десь вдалині виднілися освітлені міста, й небо там було трохи підсвічене міським освітленням.

Чекали ми близько 10 хвилин, після чого в нас уже почала затікати шия. Поки дружина заглянула в телефон, я встиг побачити вдалині зовсім маленький падаючий метеор. Їй навіть стало трохи прикро, що вона його пропустила. Але це було ще не зовсім те, заради чого ми туди приїхали. Через деякий час ми почули десь неподалік виття шакалів. Нам стало не дуже комфортно, і ми вирішили дислокуватися.

На фотографії зображено наше очікування, допоміг ШІ. А про реальність буде далі... :)

У протилежному кінці нашого міста є місце, яке межує із сільськогосподарськими угіддями. Там проходить вузенька ґрунтова дорога, якою можна виїхати до полів, де територія ніким не охороняється. Так, це може звучати трохи дивно, але в нас дуже багато територій контролюється різними організаціями. Десь то приватна територія, десь муніципальна. Загалом, із цим усе складно, так само як і пояснити чому так усе влаштовано. Іноді просто хочеться виїхати кудись, де немає відеокамер і нікого, хто спостерігає за тим чим ти займаєшся.

На новому місці атмосфера була набагато комфортнішою. Це все ще була межа міста, але там уже не було так дискомфортно, як на околиці промзони. Мальовнича дорога йшла вздовж поля, по обидва боки росли чагарники і бур’ян, а дуже далеко виднілися інших міста. Моя камера в нічному режимі навіть змогла все це якось зафіксувати. Якість світлин вийшла жахливою, але ми туди приїхали не для фотосесії.

Це фото оригінал, за яким згенеровано перше фото 🫣

Нам нарешті пощастило. У небі прямо над нами з ледь чутним шипінням у яскравому зеленуватому сяйві пролетів метеор. Після цього ми простояли ще близько двадцяти хвилин, але скільки не дивилися в небо, більше там нічого цікавого не пролітало.

Не можна сказати, що наша нічна вилазка виявилася невдалою, але довго залишатися ми там не хотіли. По-перше, нам набридло вже на той момент годувати комарів. А по-друге, у нас були відкриті ноги, а в цих місцях багато змій. А також уже відчутно хотілося спати, і вирішено було їхати додому.

Я згадую зоряні ночі в Україні, коли ми з дружиною та її батьками виїжджали на дачу біля села Малокатеринівка. Там ми спостерігали метеори буквально один за одним. Небо було дуже зоряним, таку кількість зірок я раніше бачив хіба що в кіно. Кляті кацапи…

Сезонний потік метеорів ще не закінчився і триватиме ще кілька днів. Можливо, хтось із вас теж знайде час уночі, щоб поспостерігати за цим явищем.

Дякую за увагу. Усім удачі!