Оце так покатухи ...

Привіт друзі. Вчора не писав по дуже поважній причині - голова ледь не вибухнула від болю. Так як біль почався на ніч, допустив страшенну помилку - вирішив, що саме пройде. В підсумку, злий як собака, був змушений о 3й ночі вставати і йти пити ібупрофен 400, а потім ще й каптопрес. Хз, чи то на фоні головних болей, чи на фоні зміни атмосферного тиску - піднявся і мій...

Написав як виправдання пропуску і звучить все досить переконливо, тому зарахуємо його до числа вагомих виправдань.

А взагалі то, вчорашній день приніс неймовірні враження, правда зі знаком "-".

Вперше за кілька років сів на велосипед із дружиною, яка на іншому велосипеду везла доньку влаштували вечірні покатушки по селу. Перше коло з надцять км пройшло дуже вдало. Навіть не знадобились камінці, для відлякування собак, що кидаються на велосипедистів. А от по завершенню другого кола сталась трешова подія - звідки не візьмись взявся дуже шумний БПЛА, який місцеві називали "Молнія". Мало того, що від звуку вже було моторошно, він ще й знизився і почав наздоганяти та переслідувати нас.

Зупинився він вже за 10м від нас та почав кружляти навколо собаки, яка бігла назустріч. Я розумію, що більш за все це наші вчились, та коли ти знаходешся в місцині де за 30-50 км лінія розмежування - пиздець як моторошно...

Я відійшов буквально за 2-3 хв, а дружина, в якої спав ланцюг на велосипеді, коли вона швидко тікала ще з пів години тряслись руки. Добре, що в цій ситуації панікувала тільки вона, а мені вдалось її якось заспокоїти.

Ось такі от розваги в людей, що продовжують жити поруч з лінією розмежування...