Легенда про крабів Хейке.

Привіт. На годиннику вже за північ, 🕛 оскільки зараз не так гаряче, я вирішила написати о цій порі допис. Допис, в якому розповім легенду про крабів Хейке.
В друге я прочитала цю легенду на сайті, де вона подавалася разом з інформацією про сузірʼя рак.
А, вперше - вона була почута мною в документальному серіалі Карла Сагана Cosmos

Кому цікавий оригінал легенди можете знайти її в другій серії, першого сезону.

Приблизно на 9 хвилині.

Ця частина сюжету, є й на ютубі, але я знайшла лише англомовну версію.

Кому, лінь дивитися відео з оригіналом легенди можете прочитати мій переказ.
Ця легенда родом, аж, з 12-ого сторіччя.

24 квітня 1185 року, поблизу Японського внутрішнього моря, правлячий клан Японії, який називався Хейке, вступив у битву з іншим кланом самураїв, Гендзі.

Перемога в цій війні давала повну імператорську владу…
Хейке значно поступалися чисельністю і хоч вклали в боротьбу всі свої сили - програли. Воїни, розбитого у кривавій війні війська, котрим вдалося вижити, кинулися в море і потонули.

Маленький хлопчик, імператор, військо якого загинуло залишився поряд зі своєю бабусею. Щоб не потрапити до полону, їм треба було тікати. Та, куди?

Як далеко могли втікати бабуся та маленький 7-ми річний хлопчик?

По очам бабусі котилися сльози…
Вона взяла малюка за руку і рівним голосом промовила :

— «Наша столиця, тепер під водою»…

І, разом з хлопчиком, занурилась у морські глибини, які поєднали їхні тіла з тілами воїнів самураїв клану…

Це сталося 24 квітня. І, з того часу… Щороку 24 квітня нащадки воїнів Хейке проводять церемонію пам'яті померлих.

Та це - не вся легенда, вона має продовження.

Рибалки які виймають поживу з цього моря кажуть, що самураї Хейке блукають дном внутрішнього моря, у вигляді крабів.

В крабах Хейке (названих на честь воїнів клану) вони бачать обличчя самураїв. Які відображені у візерунку на спинках крабів.

Коли рибалки ловлять такого краба, то відпускають його назад у море.
Вважаючи, що в них живуть душі тих воїнів.

Люди відпускають таких крабів на знак поваги до самураїв клану Хейке.

Згодом, крабів, що носять на спині обличчя воїнів ставало все більше. Карл Саган, називає це явище - штучним відбором.

Я ж, переглядаючи цей сюжет, думала на тему : «Вода і її здатність до відображення» і фантазувала, як водна стихія мов дзеркало, відобразила обличчя самураїв, що знайшли в ній свій останній притулок, на панцири морських творіннь, що проживають у ній.

Адже кажуть, вода має образну памʼять і може зберігати і відображати побачене. 😜

Типу, як ось тут, з допомогою криги.

Хоча, я на крабах бачу і щось інше, знак, схожий на один з астрологічних символів.

Ось таку байку я для Вас підготувала. Вона мала б бути хорошою казкою на ніч. Та, мабуть, Ви вже спите.

Дякую за увагу.