«Там, де співають раки» (Where the Crawdads Sing)

Привіт.
Переглянула стрічку - «Там, де співають раки».

Про яку розповім в цьому дописі.

Wikipedia

Перша подія яка відбувається на екрані - загибель молодого чоловіка, через падіння з висоти.

Обвинувачують у вбивстві головну героїню кінострічки, дівчину на імʼя Кая, яку місцеві жителі кличуть болотницею.

Чоловік, який готовий стати її адвокатом, просить Каю розповісти історію свого життя, для того, щоб розвіяти суспільну думку про неї.

Її мати була змушена підти з дому через побої батька. Тікаючи, вона сказала донці, що коли батько злий, вона має бігти і ховатися там, де співають раки, натякаючи на найдикіше, найвіддаленіше місце боліт — в яке майже не ступає людська нога.

Після матері, дім залишили, спочатку, старші сестри, а згодом і брат.

Якийсь час дівчинка жила з батьком, вона вчилась на помилках родини і підлаштувалася під нього, так, що якийсь час вони жили в симбіозі, а потім він зник і більше не повертався.

Маленька дівчинка лишилася одна. Жила за рахунок того, що збирала устриці і здавала одному чоловіку, який тримав маленьку крамничку, вона обмінювала їх на інші харчі.

В дівчинки не було навіть взуття, вона не вміла читати (потім навчилася і читати і писати), але виживала як могла.

Далі були цькування, перше кохання, що розбило серце і принесло біль і розчарування…

Кая малювала дику природу і таким чином, вивчала світ.

Загиблий чоловік став другим хлопцем який звернув на неї увагу. Казав, що хоче створити родину. Але, одного дня, Кая дізналася, що він заручиний з іншою. От і мотив. Були, ще деякі речі, що могли вказувати на її причетність.

Чоловік пояснював свій вчинок, тим, що її не сприймає, ні його родина, ні суспільство.

До відлюдниці відносились ніби, до заразної. Чи виправдають таку дівчину ?

Цитати з фільму:

Мені завжди було достатньо належати до природного плину речей надійного як припливи, природа мій провідник, болота знають про смерть все, для них, це - не трагедія, точно не гріх, болота розуміють, що кожне створіння намагається вижити. Іноді, для виживання жертви, необхідно щоб загинув хижак.

Тепер я стала Маршами (болотна місцевість, де жила дівчина, цитата звучить, після того, як головна героїня пішла з життя), я перо чаплі, я кожна мушля яку виносить на берег, я світлячок, Ви побачите як вони сотнями блимають у темних обширах Марші. Вдалині, там де співають раки.

Мені цікавий символізм раків, цікаво, чи натякають її автори на звʼязок “місця де, співають раки” з поняттям Anima Mundi?

GPT-chat.

Дякую за увагу.