Робота пішла

Як зазвичай буває після довгих вихідних, потрібен якийсь певний час, щоб морально повернутися до роботи. У середньому це займає близько тижня, може днів 4-5. Схоже, що свій період реадаптації я вже пройшов, тому що сьогоднішній робочий день пройшов легко і швидко. Роботи було багато, просто конвеєр як на фабриці, і випадки теж були не з простих. Але зараз, надиктовуючи цей текст дорогою додому, я усвідомлюю, що день дійсно пройшов добре.

У першу чергу це пов’язано з тим, як був спланований день. Коли всі пацієнти приходять вчасно, особливо добре розумієш наскільки важлива робота секретаря і наскільки сильно вона впливає на весь колектив. Коли клієнти поводяться як хороші хлопчики та дівчатка й приходять у призначений час, день проходить без спонтанних казусів.

Сьогодні я працював з людиною, якій потрібно було моделювати два протези, тобто на обидва ока. По факту їх навіть правильніше назвати лінзами, тому що після важкого поранення у нього збереглися залишки обоїх очей. Після серйозних травм буває особливо складно нормально підігнати протез. Особливо якщо були переломи кісток очниць, зокрема їх нижньої частини.

Після зняття замірів виготовляються пластикові заготовки, такі шаблони з прозорого акрилу. Потім кожен з них поступово підганяється під свою сторону. Потроху підточується, приміряється, знову підточується, поки не отримуєш потрібний ступінь відкриття повік і нормальний рівень комфорту для людини.

Робота з двостороннім протезуванням займає вдвічі більше часу. Але сам процес виходить на один візит менше, тому що людині не потрібно окремо приходити до художника. Такий візит потрібен, коли необхідно скопіювати колір ока по другому. А коли людина не бачить обома очима, колір підбираємо заздалегідь для обох протезів. Орієнтуємося на вік, зовнішність, побажання самої людини або родичів. По-різному буває.

І тут справжній ворог хорошого результату – це родичі клієнтів. Як часто буває: приходить допустимо чоловік, а його дружина або, ще гірше, мати починає розповідати мені, як правильно все робити і який колір більше підходить. Це люди, які поняття не мають як усе будується, але якимось чином знають усе краще за мене. Нахабства у них не відняти.

Сьогодні на прийомі був цей сліпий молодий хлопець з другом. І в кінці роботи цей хлопець телефонує дружині. Його друг направляє телефон на каталог зі зразками кольорів, щоб вона могла підібрати йому колір. Або допомогти мені в цьому “складновиконуваьному” завданні.

Ну, що сказати... Самовпевнена дружина пацієнта вирішила по відеозв’язку прийняти серйозне рішення, побрязкуючи сталевими яйцями (вибачте за метафору) 🤭

У таких випадках я часто кажу: немає проблем, я зроблю так як ви хочете, але за результат я не відповідаю, і жодних корекцій потім не буде. Часто в цей момент у таких людей ентузіазму стає менше. Сперечатися з дурнями я не люблю, тому простіше змусити людину подумати і самій змінити свою точку зору.

Як би там не було, кожен повинен займатися своєю справою.

А в цілому день був бідний на події. Ось пишу про роботу з клієнтурою, тому що начебто й розповісти більше нічого. Сподіваюсь я не втомив вас цією інформацією.

Дякую за увагу і гарного подальшого дня!