Дивна поведінка синичок

Привіт, друзі! Чесно кажучи, спочатку мені здавалося, що сьогодні навіть не буде про що написати. І фотографій у мене сьогодні теж не було. Тож вирішив використати старий перевірений спосіб — колажі Google Фото, які час від часу підкидає мені телефон. Я їх зберігаю, бо трапляються доволі цікаві.

І ось тут якраз пташки, які в різний час залітали до нашого будинку. Переважно це було ще тоді, коли в нас навіть вікон не було, але бувало, що вони залітали вже просто через відкриті двері на терасу.

На цих фотографіях переважно зображені горихвістки. І ось цей колаж нагадав мені про дуже цікаву історію, яку я чомусь досі забув розповісти.

Це було, здається, на початку цього тижня. Ми з дружиною якраз снідали, дітей уже відправили до школи, і тут раптом — бум! Синичка вдарилася об скло. Потім — ще один бум з іншого боку. Ще одна. Здається, загалом було аж три таких удари.

Синички намагалися потрапити до будинку. Причому дуже дивно — зазвичай вони досить обережні, а тут прямо летіли в будинок із різних боків.

Дружина трохи стривожилася, бо вона в мене трохи забобонна. Та й я, якщо чесно, не дуже люблю, коли птахи б'ються об вікна, бо це явно боляче, хоча коли одиночний випадок, це можна списати на те, що вони на комашок полюють в польоті. Хоч можливо і тоді в повітрі було багато дрібних комашок, а я їх і не помітив 🤔.

А на терасі того ранку взагалі було дуже багато синичок. Вони собі бігали, стрибали, щось там клювали. Можна було б подумати, що вони голодні, але їжі їм ще вдосталь, та й тепла надворі поки достатньо.

Взимку це ще можна було б якось пояснити — холод, голод, птахи шукають їжу та прихисток. Але зараз ще досить щедра осінь. Тож не знаю, що це в них того дня було, може справді полювання на мікромошок.

А сьогодні був знову сірий день. Час від часу падав дощ, але я все ж знайшов увечері момент, коли він перестав, і докосив мотокосою траву біля дороги.

Тепер навколо будинку вже гарно, чисто і, можна сказати, майже готово до зими. Ну, ще на полі трохи залишилося, але це вже таке: якщо буде час — докошу, якщо ні — то і так буде.

Головне зараз — знайти собі якийсь новий проєкт. Бо в роботі поки пауза, і сьогодні я якраз значною мірою займався цим питанням. Уже є якісь певні результати, тож, можливо, з цього щось і вийде. Хотілося б, щоб вдалося.

А зараз треба вже швидше готуватися до сну. Завтра дружина їде з подругами на день народження однієї з них — вони їдуть у Карпати. Тож два дні діти будуть зі мною. Підвищена пильність, як то кажуть. 😄

Дякую всім за увагу! На добраніч, друзі! Мирної ночі!