Сонячне затемнення

Привіт, друзі! Сьогодні в нас було сонячне затемнення. Звісно, не повне, а часткове, бо повне затемнення цього разу спостерігали, здається, в Іспанії, Ісландії та ще можливо в якихось країнах Європи. А в нас Місяць закрив лише частинку сонячного диска.

Власне, саме так і працює сонячне затемнення: коли Сонце, Місяць і спостерігач на Землі опиняються приблизно на одній лінії, Місяць проходить перед Сонцем. Якщо диск Місяця повністю закриває Сонце — маємо повне сонячне затемнення. Але це явище доволі рідкісне, і в наших краях воно буває надзвичайно нечасто. Востаннє, якщо не помиляюся, було у 1999 році. Я тоді ще в школі навчався — здається, в останньому або передостанньому класі.

Пам’ятаю, як ми тоді закопчували скло, бо я десь прочитав, що таким способом можна безпечно дивитися на Сонце під час затемнення. Зараз, звичайно, розумію, що спосіб той був так собі, але тоді здавалося цілком нормальним. 😄

Цього разу я вирішив не експериментувати й попросив у шваґра зварювальну маску. Там спеціальне затемнене скло, яке захищає очі під час зварювання, тож для спостереження за Сонцем вона чудово підійшла.

Взяв маску, зібрав своїх трьох дітей — плюс ще мій племінник, сусідський хлопчик і дівчинка. Коротше, сьогодні я почувався вихователем дитячого садочка, якому дали провести урок астрономії. 😁

Спочатку ми дивилися із ближчого місця, але Сонце вже досить швидко опускалося, і його там стало не видно. Тож довелося рухатися далі по вулиці. Потім знайшли місце між котеджами, де Сонце ще було видно. Але й там ненадовго. Зрештою перемістилися аж до асфальтової дороги й уже на узбіччі стояли досить довго, спостерігаючи за затемненням.

Навпроти нас навіть зупинилася машина — люди теж спеціально приїхали подивитися. Та й взагалі потім під'їхало ще кілька машин, мабуть, люди їхали саме на пік затемнення.

А пік мав бути приблизно о 20:46. І тут ми якраз правильно зробили, що вийшли раніше. Бо коли настав момент найбільшого затемнення, Сонце вже наполовину сховалося за горизонт. І якраз та частина диска, яка була закрита Місяцем, фактично вже зникла за горизонтом. Тож люди, які приїхали саме на пік, особливо багато побачити вже не змогли.

А ми, хто прийшов заздалегідь, встигли нормально помилуватися цим явищем. Було справді цікаво. Діти теж залишилися задоволені, крім Маркіяна, який боявся, бо здається усього на світі лякається.

А ще я прочитав, що сьогодні має бути пік метеорного потоку Персеїди. Мовляв, це один із найінтенсивніших періодів, коли за ніч можна побачити багато метеорів. Уже й не пам’ятаю, скільки саме обіцяли, але якщо все це перевести на середню інтенсивність, то виходить приблизно один метеор кожні пару хвилин.

Тож, мабуть, зараз ще вийду на терасу й подивлюся, може, пощастить побачити якусь падаючу зірку. Загадаю, бажання, щоб Путін здох

Хоча якби це справді так працювало так, як я собі уявляю, я б до ранку сидів і рахував, щоб усі кацапські генерали і причетні до геноциду українців потрапили в пекло. Але навряд чи все настільки просто. То ж довго сидіти не буду, бо я зараз рано прокидаюся, і спати треба лягти швидше

Тож помилуватися небом можна, але недовго.

Піду спатоньки після першого метеорита, який встигну побачити. 🌠

P. S. Фото сонячного затемнення крізь зварювальну маску, якщо добре придивитися, можна помітити наче відкушений краєчок сонця.