Браво. Дуже цікавий допис. Ніколи не чула про судний день. =)
А я вважаю це лицемірством. Тому що потрібно бути людьми і не займатися всякою хернею, щоб потім не просити за це вибачення в інших людей.
Колись одна людина просила в усіх пробачення, щось подібне є в християнстві. І, в мене теж було таке відчуття. Типу, сьогодні - пробач. А, завтра - я знову буду вести себе, як і завжди. Таке, пробачення вмикає ступор. 😕
Якщо вірити всім роликам що гуляють інтернетом, правдивість яких не хочеться навіть перевіряти, то можновладці настільки розперезались, що скоро ходитимуть без штанів.
Дякую! 😇 Так, усе це про провину і прощення, тут дуже спірні моменти. І над ними витають великі сумніви в плані доречності.
Насправді це дуже зручно. На роботі коли співробітники нашого слов’янського походження починають випендрюватися з вибаченнями, я просто кажу, що потрібно бути людьми і не потрібно буде вибачатися.
Коли є підготовлена репліка, може й зручно. 😀
Так, на кожен рік 😅