Зірки замість світла

Ну що за нападки мігрені останнім часом!!... Що з вечора, що з самого ранку голова боліла так, хоч на стіну лізь. Вночі прокинулася, випила знеболювальне — думала, зніме спазм і хоч трохи засну. Довго ворочалася, але таки задрімала. Прокидаюсь зранку, а вона знову болить, та ще й чомусь в одному конкретному місці. Я вже передумала все на світі: і спиртом її розтирала, і думала, може, десь вдарилася й утворився синяк. Попросила малого перевірити, а він подивився і каже: «Та нічого там немає, чисто».

Ну що робити? Дістала інші таблетки — такі, що й спазми знімають, і м'язи розслабляють. Усе за правилами поїла, бо інструкція попереджала, що препарат серйозний, і стала чекати. Діяла вона, звісно, довго — напевно, цілу годину чи навіть більше. Але нарешті відпустило. Біль потихеньку-потихеньку почав стихати, і я з таким полегшенням взялася за хатні справи, що навіть не одразу помітила, як голова повністю пройшла.

Коли відпустило, енергія забила ключем , почала прибирання. Спочатку пропилососила й помила підлогу на кухні, потім пішла далі: коридор, ванна, туалет. Я намагаюся робити таке повне прибирання раз на тиждень, щоб скрізь було чисто й затишно. Ну і котячі володіння не обділила увагою, перемила їхні лотки, поміняла пісок. Краса!

Готувати багато не довелося, бо з учорашнього дня ще залишалася смакота, тож на вечір я просто запекла в духовці картопельку — швидко і в самий раз.

А от із відключеннями світла — справжня біда. Сьогодні вимикали двічі: спочатку зранку, а потім із третьої години й майже до сьомої вечора. Ми вже втомилися від цього гнітючого стану без електрики. Малий найбільше страждає, бо хоче пограти за комп'ютером, а нічого не працює. Лампу вмикаємо, але ж хочеться повноцінного життя, тому вже серйозно думаємо купувати акумулятор чи зарядну станцію, бо так далі жити неможливо. Але в мене фінанси співають…

Але вечір провели з користю. Син дуже хотів почитати продовження книжки, яку читав, а в бібліотеці не було. Тоді наш тато знайшов файл в інтернеті, скачав, підкоригував усе як треба. Ми збігали до магазину, бо папір для друку якраз закінчився, купили пачку — і взялися за роботу.

Сьогодні роздрукували першу частину — рівно 32 аркуші. Це книжка Едмунта Гамільтона із серії про «Повернення до зірок», Малий уже прочитав першу книжку, а тепер читатиме другу продовження. На сьогодні йому цих сторінок вистачить із головою, а завтра, коли знову буде світло, додрукуємо решту.

Бажаю всім тихої, мирної та обов'язково світлої ночі!

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/ 🔗

Нове відео в сина на каналі на YouTube.