Дуже тонкі речі...

Ми живемо у вельми цікавому світі. Де є такі речі, вони дуже тонкі, зміни ніби спочатку й не помітні, а джерела походження їх навіть не відомі будуть. Навряд чи звичайна медицина може це виявити, тобто просто немає потрібних інструментів чи радше, сканерів потрібного діапазону. Тож є пастка відомого, яка віддторгає невідоме. З одного боку це раціонально, але то лише один елемент цілого, який хочуть видати за щось єдино існуюче. І одна справа вигадка, а інша просто неможливість виміряти те що потрібно для цілісної картини, або усунненя простих явищ. Вплив радіації таки можуть виявити, то аби до ішого додумались. Або вже це сталось, тільки в маси не дають, бо люди загато взнають, а їм багато знати не положено... Бо це як із Тіндером, платять люди за підписки, а щасливіші не стают, бо в пріоритеті щоб люди просто платили, а не знайшли собі пару чи шо там шукають у тому застосунку.

Люди. Вони чомусь думають що є центром Всесвіту, і мають бути найрозумнішими і так далі. І ці найрозумніші пупи варять найбільше каші.

А тут справа ж у чому, умисно це чи пасивно, це ж не має значення, бо причина глибша і початок її був зовсім в ішому місці й часі. Найменше користі із того для себе та й інших, знати й не вирішувати це. Бо воно насправді проста річ, дуже проста, а з іншого так просто цього зрообити не дадуть.....

=============================================================================

Ще одні тонкі речі....

Було це пртягом останніх двох-трьох тижнів. Прокидаюсь посеред ночі, по радіо лунає пісня, точніше фрази: "Одне серце два крила" і бла бла бла..... Прокидаюсь, щоб запам'ятати сон. Сон цікавий з певної точки зору та й з іншої теж вельми.

Передісторія. Було у друга день народження. В той день кажу у Всесвіт, щось типу, щоб моя морда йому наснилась і привітала із цим днем.

Сниться значить мені. Топчу із цим другом, по великій дорозі. Якась траса, широченька така. Ідемо плечем до плеча і удвох тримаємо один мішок картоплі. Такий мішечок біленький, як-то із під цукру. Тож він обопільно тримається на наших двох плечах. І повертає друг голову й каже: "З днем народження!". А я йому: "Ні це тебе із днем народження!". Була там й інша частина сюжету, але то не відноситься до основного приколу.

======================================================================