Вихідні. Знову

І знову вихідні. Цілих чотири дні. Вересень місяць цього року дуже багатий на релігійні свята, і я як по роботі підневільна людина змушений відпочивати всі ці дні. Хотів я це сказати з легким сарказмом, але не вийшло. Так, попереду класичні п’ятниця і субота, а після цього Судний день. У цей день не їздить громадський і приватний транспорт. Дороги по всій країні порожні, релігійні люди переважно постяться, тобто не п’ють і не їдять цілу добу. А всі інші люди роблять хто що захоче, виходять на вулиці, гуляють, катаються на велосипедах. Це один такий день безумства раз на рік. Працюють тільки екстрені служби, медики, армія. Судним днем називається цей день, тому що за релігійними переказами на небесах записується все те, що чудили люди протягом останнього року. Тому напередодні цього дня дуже багато людей чисто так символічно просять вибачення одне в одного за все-все. А я вважаю це лицемірством. Тому що потрібно бути людьми і не займатися всякою хернею, щоб потім не просити за це вибачення в інших людей.

Що ж, у п’ятницю в нашій родині не заведено шукати собі пригоди після активного робочого тижня, і ми воліємо відпочивати або займатися не дуже енергозатратними справами. Вдень у п’ятницю ми з дружиною і моїм братом вирішили заїхати до моєї матері. По-перше, навідати її, а по-друге, привезти кілька упаковок води, тому що вона вже не молода і самій їй усе це тягнути не дуже просто. Та й посиділи всі разом, пообідали, тому що ми бачимося не дуже часто, а всі разом збираємося ще рідше. Чому? Життя таке.

Увечері я трохи сидів за ноутбуком, намагався розібратися в одному коді за допомогою ChatGPT. Але з часом мені ця ідея перестала подобатися, і я її кинув. Так, усе це виглядає дивно, але це мій спосіб абстрагуватися після активного тижня. Ну а що, зміна діяльності це ж і є відпочинок.

Якщо бути трохи конкретнішим, то я намагався за допомогою AI створити власний поштовий клієнт у вебінтерфейсі. Але з кожним кроком щодо покращення базової структури інтерфейсу виникали нові й нові проблеми, щось ламалося, доводилося переробляти. І я зрозумів, що я просто створюю собі проблеми на рівному місці. Зрештою я відмовився від цієї ідеї.

У двох словах навіщо це взагалі мені було потрібно. Річ у тому, що крім класичної електронної пошти у мене є поштова скринька, яка налаштована на моєму домені linkly.com.ua, тобто адреса типу ім’я_користувача@linkly.com.ua. Зізнатися чесно, я не люблю класичні сервіси електронної пошти з деяких причин. По-перше, наявність реклами. По-друге, під час реєстрації в сервісі потрібно завжди вказувати номер телефону або майже завжди. Ці сервіси збирають певні дані про користувачів: IP-адреси, місцеперебування, історію входів і всяку іншу інформацію. Поштові сервіси аналізують вміст пошти. Дуже часто відбувається пов’язування пошти із загальною екосистемою акаунта, навіть якщо взяти той самий Gmail. Майже завжди дані передаються третім сторонам, наприклад з метою показу реклами. На запит державних органів поштовий сервіс може надати владі особисті дані певного користувача. А також не можна бути ніколи впевненим, що твої дані видаляються повністю при видаленні.

Я розумію, що це виглядає як чиста параноя. Але ми живемо в такий час, коли влада намагається контролювати багато дій у нашому житті. На вулицях понатикані відеокамери, крипту вже не купити просто кредиткою без звітності за свої дії. Тому особиста електронна пошта трохи розширює межі особистого простору. Ось так я заморочуюся по-крупному, хоча я міг би просто про це не думати ))

Гаразд, будемо вважати, що це просто ліричний відступ до кінця мого допису. І вибачте, сьогодні я без фотографій.

Виплати за цей допис я хочу розділити між 8 учасниками, яких я не зміг додати минулого разу.