Маленькі дива 🍄
Про що сьогодні розповісти? Розповім про одну поїздку, коли ми забирали малого додому — це було перед кінцем канікул, десь зо два тижні тому. Ми тоді заїхали на річку подивитися, чи є там лебеді. Я про цю прогулянку вже розповідала раніше, але так і не виклала деякі фотографії.
Кладочка - так називається місток через річку. Він тримається навіть не знаю як — чи то на канатах, чи на чомусь іншому, але коли по ньому йдеш, він весь торохтить, а дошки внизу побиті часом. І ось прямо на цих старих дошках виріс мох, а серед нього — крихітні, малесенькі грибочки.
Я просто милуюся такою природою. Люблю фотографувати мох, усі ці мікроскопічні гриби та робити макрозйомку. Минулого року взимку я теж знайшла на дереві зовсім крихітні грибочки, фотографувала їх, але чомусь так і забула викласти та зробити окремий пост. Напевне, цього року, коли прийде відповідний час, я про них згадаю і обов'язково зроблю допис. А оці сьогоднішні — це саме осіння краса, початок листопада. Виглядає дивовижно.
А загалом день сьогодні пройшов спокійно. Те, що зранку не було світла, це вже звично. Головне, що о 12:00 його ввімкнули, і аж до 18:00 ми зі світлом. Цілих шість годин поспіль — це справжнє свято, є час спокійно поробити домашні справи.
Я, як завжди, провела свій час на кухні, накрутила й посмажила котлети, зварила гречану кашу та приготувала свіжий бульйон. До каші відкриваємо потихеньку наші домашні закрутки — зимовий сезон заготовок офіційно відкрито, тож смакуємо)).
Потім виходили з сином на вулицю трохи провітритися й дихнути свіжим повітрям. Заодно заскочили в магазин поруч, бо закінчилася олія. На вулиці +5 °C, але якщо нормально й тепло одягнутися, то на прогулянці дуже навіть комфортно та приємно.
Більше на сьогодні нічого глобального не планую. Зараз просто згорнуся калачиком)) і буду читати книжку.
===========================
Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/ 🔗
Нове відео в сина на каналі на YouTube.






Esos hongos diminutos creciendo entre las tablas podridas del puente son un hallazgo hermoso, y lo que aprendí con el tiempo es que lo pequeño también sostiene la vida. ¿Los fotografiaste con macro o con el celular nomás?
Esos hongos diminutos entre el musgo de las tablas del puente quedaron geniales en la macro, y me dio curiosidad saber si los cocinás o solo los retratás. Yo con las setas soy cuidadosa, pero esa vista del río en otoño vale la caminata.
Wow, the tiny mushrooms growing on the weathered bridge boards are a fascinating reminder of how life finds a way even in the most unexpected places – did you notice any particular species or colors that stood out? 🌿🍄✨
Дякую